Як друкованому голосу нікого, наркишу бородатому! Отже, посідаєтеся з таланом, ледве не козла-ребрайла, і вирішуєте почитати мої навісні сучасні цифрові нотатки з життя наркомана неординарного походження. Злий як демон, як брюнетка під час ПМС, але з добрим серцем, що вимолотить у вашій душі хоч якусь крихту симпатії та злагоди. Готові? Вперед, далі, наркровеселощі замість портновського сну!
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
О, братцы, эй, как дела? Давненько я не писал своей истории, так что сейчас расскажу вам, как я последний раз срубил бабки на закладки и накачал офигенные кубики пресса! Это было слишком изи, я вас предупреждаю.
Прошло уже давненько, как я скамил пару типов и вырубил бабло на свою новую завязку. В основном, я пыхал всякую гадость, но на этот раз я решил попробовать кокаин, чтобы разнообразить мои наркотические приключения.
Вот и настал этот момент! Я смог достать свою первую долю чистого белого порошка. Волнение било ключом, моё сердце бешено билось. Я был готов окунуться в мир безумия и невероятных эмоций. Я взял ножик, раздел на порции и выложил их на стол.
Мой аппарат, шприц, готов был к делу. Я аккуратно насыпал немного кокаина на твердую поверхность и разделил его на несколько линий. Мои глаза блестели как у кота, а сердце готово было выпрыгнуть из груди. Я не мог сдержаться и одной мощной ноздрей вдохнул этот белый порошок прямиком в нос.
Что же я почувствовал после первой линии? Я не мог поверить своим собственным ощущениям! Внезапный прилив энергии окутал меня, словно взрыв в шахте кубиков эпического пресса! Я был готов крушить и раздавливать все, что встретится на пути. Казалось, что я стал супергероем, обладающим непомерной силой и скоростью.
Но у нас ведь «дышать надо»! Несколько линий кокаина прошли через мой нос, и каждая из них пробуждала во мне новую, еще более безумную силу. Пахло огнем и ритмом. Я чувствовал себя настоящим богом среди жалких смертных. Мои мысли стали бешенными, а взгляд - блестящим, словно это было единственное, что поддерживало мои легкие в стремительном полете на огромной высоте.
А вот и мой пресс, обнаженный и крепкий, способный раздавить все, что стало на его пути! Каждая моя тренировка стала настоящим приключением, запачканным в кокаиновом вайбе. Я отжимался, сжигал жир и накачивал пресс кубиками. Мои мышцы напрягались, словно хитовый бит, под которые я безумно плясал. В этом был сверхчеловеческий заряд энергии, который никогда раньше я не испытывал.
Что же касается коричневого героина, то с ним я нашелся раньше. Но теперь я его забыл. Моя новая любовь, это кокаин и его яркий белый огонь. Он надолго погрузил меня в состояние эйфории и абсолютного безудержного счастья. Пусть говорят, что это гадость и наркотическое дерьмо, но я не постесняюсь сказать, что это моя страсть, моё приключение, моя жизнь, лучшее, что я когда-либо пробовал.
В заключение, братцы, кокаин - это сильный наркотик, который может затянуть ведьму за волосы. Но я вас предупреждаю, тут важно держаться в узде, чтобы не превратиться в облезлую зомби. Но если беречь себя и использовать его с умом, как я, то вас ждёт нечто невероятное. И помните, всегда оставайтесь в тренде и экспериментируйте, но без фанатизма.
